Вклонімося великим тим рокам

75 років тому в результаті успішно проведеної військами 3-го (командуючий – генерал армії Родіон Якович Малиновський) та 4-го (командуючий – генерал армії Федір Іванович Толбухін)Українських фронтів Нікопольсько-Криворізької наступальної операції, 22 лютого 1944 року було визволено Кривий Ріг. В ознаменування цієї перемоги над гітлерівськими військами Москва салютувала 20 артилерійськими залпами із 224 гармат. За майстерно проведену операцію визволителям Кривбасу Наказом Верховного Головнокомандуючого було оголошено Подяку. 22 частини і з’єднання, особовий склад яких відзначився у боях за місто, отримали почесні найменування «Криворізькі». Тисячі воїнів-визволителів були удостоєні високих урядових нагород.

До цієї знаменної дати в історії нашого міста приурочена виставка художніх творів та скульптур з фондів музею «Вклонімося великим тим рокам».

В експозиції представлено 25 робіт відомих українських графіків: заслужених художників України – Володимира Іванова-Ахметова, Георгія Малакова, Миколи Родіна, Володимира Шенделя; народних художників України – Володимира Куткіна, Василя Лопати, Миколи Попова, Бориса Туліна; заслуженого діяча мистецтв УРСР Миколи Шелеста; членів НСХУ – Любові Джолос, Віктора Вандаловського, Георгія Варкача, Олександра Заболотного, Віталія Мовчана, Володимира Ненадо, Степана Письменного,  та члена Харківської організації НСХУ Анатолія Щербака. Доповнюють експозицію твори заслуженого художника України, Почесного громадянина Кривого Рогу Олександра Васякіна, зокрема скульптурні портрети криворіжців – двічі Героїв Радянського Союзу, пілотів Дмитра Глінки та Василя Михліка, Героя Радянського Союзу, бомбардувальника Івана Кобилянського, визволителя Кривбасу, піхотинця Олександра Кірова, кавалера трьох орденів Слави, піхотинця-розвідника Федора Маліхова.

Майстри різця та пензля професійно, за допомогою чітких і стрімких та водночас легких і плавних ліній – влучно передали всю суть подій воєнного лихоліття, виразно закарбували біль і втрати, героїзм і мужність в образах і рисах людей. Нічого зайвого, все підпорядковується ясному і точному втіленню творчого задуму. Графічними і пластичними засобами художники зобразили не лише батальні сцени, героїчні подвиги, а і тяжкі, страшні будні війни, суворий побут переходів, людину на війні, страждання населення, голод, холод, смерть, тугу, розпач і разом із тим – глибоку людяність, стійкість, високу духовність. Ці твори, поряд із іншими видами мистецтва, стали справжнім літописом війни. Вони виховують у глядача патріотизм, гордість за свій народ, Батьківщину, вселяють віру у перемогу, показують ціну миру, дають наснагу вистояти у сьогоденні.

Виставку присвячено визволителям,  нашим землякам, які звитяжно і жертовно наближали Перемогу, тим, хто зберігає живу пам'ять про ті буремні роки.

Аналогічні, відображеним у мистецьких творах, події відбувалися і на Криворіжжі у 1941-1944 роках. У роботах, присвячених початку війни та окупаційному ладу на загарбаних нацистами землях, ми бачимо непереможне бажання народу вистояти і перемогти.

Жінки та діти-підлітки влітку 1941 року у навколишніх криворізьких селах допомагали колгоспникам збирати вирощений урожай.

У ніч з 8 на 9 липня 1941 року авіація ворога вперше піддала Кривий Ріг бомбардуванню. Призваних військкоматами криворіжців направляли як до резервних з’єднань, так і до фронтових підрозділів. Так, 500 призовників з Криворіжжя не пізніше 28 червня уже увійшли до складу 147 стрілецької дивізії, яка з Кривого Рогу, де вона дислокувалася до початку війни, була перекинута в західні області й уже в останні дні червня вступила в перші бої в районі Шепетівки. Однією з перших вступила у двобій із гітлерівськими полчищами 41-ша Криворізька стрілецька дивізія. П’ять днів та ночей – з 22 по 26 червня – тримала державний кордон біля Рави-Руської.

На всіх фронтах, у всіх родах військ воювали криворіжці, як чоловіки, так і жінки.

Кривий Ріг було окуповано 14 серпня 1941 року. 922 дні місто жило в умовах жорсткого окупаційного ладу. За офіційними даними було знищено 7239 мирних жителів. Примусово вивезено до Німеччини 2187 чоловік. Населення Криворіжжя не скорилося супостату, крім всеохоплюючого саботажу, вдалося до диверсій на залізницях, на рудниках, поширювало листівки, допомагало військовополоненим, нищило живу силу і техніку ворога, рятувало від вивезення у рабство до Німеччини юнаків та дівчат. У місті діяло націоналістичне оунівське та про радянське партійно-комсомольське підпілля.

Підтримали честь нескореного Кривбасу групи, очолювані М. Решетняком, І.Демиденком, Ю. Козаченком, В. Козиненком, М. Гриньовим, В. Сінгірцовим, С. Циганенком, А. Мосєнцовим, Д. Конєвою та іншими.

Успішно діяли криворізькі патріоти і в партизанських загонах: у Дніпровських плавнях, на території України та за її межами. На Криворіжжі народні месники безстрашно боролися із нацистами у загонах І. Беденка та Г. Сєднєва.

Шість армій 2-го (командуючий – генерал армії І. С. Конєв) та 3-го Українських фронтів очищали Криворіжжя від гітлерівців у жовтні 1943 р. – березні 1944 р., долаючи шалений опір противника, який постійними контратаками намагався відкинути просування наших військ вперед. Труднощі просування радянським бійцям посилювала негода та бездоріжжя.

22 лютого 1944 р. радянські війська ввійшли у центр Кривого Рогу, підняли червоні прапори над будовами міськради, середньої школи № 8 та гірничорудного інституту. Залізорудна скарбниця була повернута Батьківщині. Криворіжці з хлібом-сіллю  зустрічали визволителів – синів і дочок багатьох народів Радянського Союзу, які допомагали Україні повернути у своє лоно Кривбас.

Кровопролитні бої залишили на криворізькій землі десятки братських могил. Є у нас військове кладовище, 2 військові дільниці. Там спочили навічно близько 30 тис. визволителів. Тисячі солдатських могил – братських і поодиноких, кладовищ лишилось на шляху до Перемоги, як в Україні, так і далеко за її межами. У них лежить майже 3 мільйони воїнів – громадян України. Ця виставка графічних робіт – прояв нашої вдячної і скорботної пам’яті, яку ми передаємо молодшому поколінню.

Матеріали підготували: Світлана Горбань та Євгенія Левченко

 

Оцінити новину
(1 Vote)
Авторизуйтеся, щоб залишати коментарі
Догори
  1. --Популярне
  2. Теги
  3. Коментарі
Тарас Шевченко у творчості гравера Бориса Куновського

Хіти:24

Жінка – образ божества

Хіти:20

Дарую людям радість

Хіти:22

Кривий Ріг. До 100-річчя статусу міста

Хіти:24

Вклонімося великим тим рокам

Хіти:32

Погляд-2018

Хіти:24

Увійти or Створити акаунт