Пам'яті Анатолія Ярошенка
- Written by Артур Дробот
- font size decrease font size increase font size
- Media
24 лютого 2020 року у Криворізькому історико-краєзнавчому музеї відбулось відкриття виставки художніх творів «Пам’яті Анатолія Ярошенка (1930-2007)», присвяченої 90-й річниці від дня народження криворізького митця.
Ярошенко Анатолій Іванович
(20.02.1930 – 10.10.2007)
Народився 20 лютого 1930 року у Кривому Розі. Дитинство пройшло на вулиці Пушкіна, навчався в СШ №22. У 15 років вже почав працювати, батько влаштував сина на завод «Комуніст» помічником токаря. У післявоєнному 1946 році в Кривому Розі відкрилося художньо-ремісниче училище №10 (район Трампарку) для відновлення зруйнованого за роки окупації. Учнем цього закладу став і Анатолій Ярошенко. Під час практики майбутній скульптор виконував цікаві творчі доручення: виготовляв ліпнину для оздоблення будинків по проспекту Карла Маркса. Професійну освіту здобував у скульптурному відділі Московського училища, в Ленінградському ім. В. Мухіної та Одеському ім. М. Грекова художніх училищах. Член Спілки художників СРСР (1960-1972).
Сьогодні його монументальні роботи прикрашають вулиці, сквери, парки, площі різних міст України: Дніпра, Жовтих Вод, Кам’янського, Кривого Рогу, Кропивницького. У Кривому Розі відомий в першу чергу як автор ряду пам’ятників: загиблим афганцям у парку Героїв, Тарасу Григоровичу Шевченку на Інгульці, загиблим викладачам та студентам КГРІ в роки Другої світової війни біля старого корпусу по вул. Пушкіна.
У творчому доробку талановитого митця не лише скульптури, а й сотні графічних аркушів та картин. Серед них: серія тематичних гуашевих робіт «Портрети козаків», цикл графічних образів видатних особистостей, низка автопортретів, серія графічних сюжетів «Пушкініана» (1967), живописні краєвиди («Озерце», «Криворізька осінь», «Джерельце») та індустріальні пейзажі («Вечір в шахтарському місті», «Нічна зміна», «Шахта», «Будівельники Кривбасу», «Робоча зміна. Гірники» (1963)).
Як художник він був різноплановим і універсальним: майстерно володів аквареллю, гуашшю, олією, створював чудові ілюстрації та ескізи театральних декорацій, уміло користуючись пласкою стороною графіту, буквально декількома штрихами міг виразити найголовніше в графічних малюнках.
Захоплювався історією, козацьким минулим Криворіжжя. Особливо близькою йому була тема славетних подвигів запорожців, їх буденне, іноді романтично-ліричне, січове життя та, власне, образ козака-героя – вільного, сміливого і рішучого. Великий вплив на художника справили розповіді батька про козацьку добу. Добру пам’ять про свого тата митець закарбував у кам’яній скульптурі, зобразивши його у вигляді мужнього козака Івана Сидоровича. Саме у козацтві художник бачив уособлення духу України – хлібосольної, сильної, незалежної, прекрасної. Ще за життя він мріяв створити галерею портретів усіх козацьких старшин, доля яких була пов’язана з Криворіжжям. Та не встиг. 10 жовтня 2007 р. загинув у автокатастрофі, за містом, неподалік селища Гурівки. Десятки цікавих проектів видатного митця залишились нереалізованими. Невтомний і натхненний майстер своєї справи, талановитий художник-графік, віртуозний скульптор, надійний і відданий друг, наставник, чоловік і батько – Анатолій Іванович Ярошенко навічно зостанеться в пам’яті рідних, колег, однодумців.
Матеріали підготувала Світлана Агеєнко