Сторінками щоденників скульптора

27 жовтня 2020 року Олександру Васякіну виповнилось би 95 років. Кривий Ріг пам’ятає та шанує відомого скульптора, твори якого прикрашають міські вулиці та площі, сквери та парки: Данко, Лермонтов, Толстой, Пушкін, Мусоргський, Вєснік, Козак Кривий Ріг, Крило (пам’ятник воїнам-афганцям), Криворізькі підпільники (група М.Решетняка), Скорботна мати, Воїн та скорботна мати (братські могили воїнів-визволителів) та ін.

До фондів Криворізького історико-краєзнавчого музею надійшла колекція робочих щоденників Васякіна Олександра Васильовича (27.10.1925-29.09.2015), заслуженого художника УРСР (1975), учасника Другої світової війни, головного художника міста Кривий Ріг (1961-1970), голови Криворізької міської творчої секції Спілки художників УРСР (1967-1985), українського скульптора, повного кавалера знаку «За заслуги перед містом», Почесного громадянина Кривого Рогу.

У часовому періоді 1972-2014 матеріали присвячені подіям 42 років, з перервою у 2006 році (відповідний щоденник відсутній). Загальна кількість складається з 31 щоденника, 17 з яких мають додатки.

Олександр Васякін скрупульозно занотовував усі перипетії роботи над  власними проектами, практично не висловлюючи свого ставлення до подій оточуючого світу. Його записи – це, насамперед, фіксація етапів творчого процесу; за ними можна прослідкувати увесь шлях створення пам’ятника – від ескізу до втілення. З щоденників ми дізнаємося про складнощі, що супроводжують діяльність митця – невдачі при реалізації ідеї, постійний пошук найкращого варіанту композиції, клопітку працю над візуалізацією задуму, взаємовідносини з замовниками.

На виставці «Сторінками щоденників митця», що експонується у міському історико-краєзнавчому музеї, показано найбільш визначні сторінки життя та творчості скульптора. На окремих планшетах висвітлено історію появи знакових робіт майстра, їх варіації; представлені макети, що стали основою для існуючих пам’ятників; розміщено маловідомі твори митця. Експозицію доповнюють фотокопії та цитати зі щоденників Олександра Васильовича, які дозволять глядачам глибше зануритися у світ експериментів майстра та, можливо, відкрити для себе нові грані його таланту. 

Цікаво знати:

Першим дослідником творчості Олександра Васякіна була Людмила Дмитрівна Дубницька (Косогова, Ларіна), мистецтвознавець за фахом, завідуюча відділом Криворізького історико-краєзнавчого музею. Вона підготувала три каталоги творчих робіт О.В.Васякіна, що друкувалися в 1975, 1987 та 2000 роках відповідно.

В 2010 році вийшов Альбом «Александр Васякин», редактором, укладачем та дизайнером якого виступив Володимир Іванович Токар.

В 2016 році було надруковано перше видання з серії ЖЗК (Життя знаменитих криворіжців) – книга Олександра Васильовича Степаненко «Девяносто страниц из жизни Александра Васякина».

В 2018 році презентовано фільм Григорія Амнуеля «Художник и война» (Росія – Латвія), героєм якого виступив Олександр Васякин.


Щоденники проливають світло: 

Історія створення пам’ятника комсомольцям-підпільникам

за щоденниковими записами

За задумом, на братській могилі загиблих учнів КЗШ № 15 у Комсомольському парку мала стояти скульптурна композиція, що зображувала б п’ять осіб, перший багатофігурний пам’ятник у Кривому Розі та у творчості митця. 

В серпні 1977 р. Васякін малює ескіз «Комсомольці-підпільники». У січні 1978 р. розпочинає ліплення. У лютому того ж року виготовляє ескіз 5-ти меморіальних дощок з рельєфом комсомольцям-підпільникам: перша дошка з барельєфом, яку він починає робити, присвячена Груні Романовій. У червні вже виготовлена з гіпсу та тонована п’ятифігурна скульптурна композиція «Живи, Родина» («Живи, Батьківщина»), що зображає  комсомольців-підпільників Миколу Решетняка, Анатолія Жовтуху, Олексія Щербака, Миколу Ходича, Груню Романову. У липні робота розмірами 90х90х50 см експонувалась на Республіканської виставці в Києві. У вересні шаблони на меморіальні дошки та рельєфи комсомольців-підпільників були готові та передані організації, відповідальній за їх встановлення. На початок березня 1979 р. підготував 14 варіантів пам’ятника. На художніх нарадах (обласній в Дніпропетровську та республіканській в Києві) затвердили два з них (13 та 14). У квітні-травні Васякін ліпив нову, перехідну між двома затвердженими варіантами, модель пам’ятника. 

У вересні 1981 року виготовив каркаси для фігур підпільників, з грудня розпочав ліплення. Протягом двох років, 1982 та 1983, скрупульозно працював над скульптурною композицією, фотозображення якої надрукували у газеті «Червоний Гірник» 3 вересня 1983 р. (на світлині автор стоїть біля  чотирьох фігур юнаків-комсомольців). З січня 1984 р. працює над образом Груні Романової. У березні вирішив замінити нижню частину скульптури Решетняка, та продовжував до кінця року вдосконалювати свій перший багатофігурний проект. В грудні склав графік роботи над пам’ятником комсомольцям-підпільникам, відповідно до якого й трудився наступного року. 

В серпні 1985 р. проект пам’ятника в глині був затверджений Республіканської художньою радою. В жовтні майстер закінчив формування, лиття та монтаж.

Роботи над пам’ятником переривались у зв’язку з проблемами зі здоров’ям. В лютому 1986 р. Олександр Васильович захворів (апендицит), йому було прооперовано. У березні відправив закінчений проект пам’ятника на КМК. В квітні – знову у лікарні, апендицит (напевно, ускладнення після операції, порушив рекомендації лікарів та підняв більше 5 кг).

В жовтні 1987 р. розробив макет п’єдесталу пам’ятника з полістиролу у масштабі 1:10. В травні 1988 р. на «Криворіжсталі» почали лиття пам’ятника. В серпні виконав робочі креслення блоків граніту для постаменту, який змонтовано в лютому 1989 р. Встановлення п’ятифігурної скульптурної композиції тривало три дні у жовтні, з 27 по 30. Про закінчення роботи, розпочатої в 1977 році, Васякін записав напроти цифри 30 (30.10.1989 р.) в трьох словах: «комс. подпольщикам установлен!» («комсомольцям-підпільникам встановлений!»).


Пам’ятник «Козак Ріг» крізь призму щоденника

Завдяки каталогам укладача Людмили Дубницької (Косогової) вдалось прослідкувати історію створення пам’ятника козаку Кривому Рогу. Перший варіант образу «Козак Кривий Ріг» Олександр Васякін розробив ще в 1972 році, до 200-річчя міста. Світлина роботи «Легендарний козак Кривий Ріг» у переліку творів по роках (номер 32) було розміщено у каталозі 1975 року. У рукописах 1972 та 1973 рр. скульптор занотував історію створення першої композиції: у жовтні-грудні 1972 р. – ліплення фігури козака, у січні-лютому 1973 р. – формовка, лиття; у березні, серпні – тонування; у жовтні – підготовка до експозиції.

Продовження теми відбулось у січні 1988 р., коли Васякін зробив ескіз кінного козака Рога (пластилін, камінь). Через рік, у лютому 1989, він додав ескіз постаменту, у серпні виконав каркас для козака, розпочав ліплення робочої моделі у масштабі 1:5. Пройшов ще рік, скульптор здійснив у березні 1990 р. формовку робочої моделі козака та коня окремо, їх лиття (новий варіант). Невідомо з яких причин у листопаді Олександр Васильович вирішив зменшити голову коня, але вона відпала через два тижні. Тоді він займається відновленням голови коня (кобили), продовжує ліплення нового варіанту у грудні 1990 – квітні 1991. В травні 1991 р. на обласній художній нараді скульптурну композицію «Козак» прийняли. В червні працював над формовкою та тонуванням робочої моделі. Скрутна політична та економічна ситуація в країні призвела до того, що реалізація проекту «Козак Кривий Ріг» була відкладена на певний час.

Про довгоочікуване відкриття пам’ятника Кривому Рогу автор занотував просто та скорочено у травні 2011 року: «28. откр. пам. Кр. Рогу» («28. відкриття пам’ятника Кривому Рогу».


Пушкініана

Залишив дослідникам Олександр Васильович Васякін велику таємницю щодо створеної ним галереї образів. У щоденнику відображено тільки два записи, присвячені згаданій темі. В серпні 1972 р. він реставрував скульптурне зображення О.С.Пушкіна в КЗШ № 22. 2 листопада 1987 р. занотовано: «пам. Пушкину». У каталозі 1975 р. в переліку творів по роках під номером 33 значиться робота «О.С.Пушкін. Гіпс тонований. 22х15х15». У каталозі 2000 р. розміщено фотозображення встановленого по вулиці Пушкіна пам’ятника поету під номером 8 з датою 1972 р. За даними О.В.Степаненка, перше скульптурне зображення О.С.Пушкіна було зроблено із залізобетону у 1960-х роках на замовлення профспілкового комітету КМЗ «Криворіжсталь» для естетичного оформлення табору «Ластівка». Вікторією Василівною Тротнер у групі «Криворізька старовина» 14 вересня 2019 р. було представлено фото зі скульптурою поета (Піонерський табір «Ласточка», Карачуни. Фото ймовірно 1970-1980-х років. З архіву Євгена Шевченка). Також краєзнавцем О.В.Степаненком з власного архіву було надіслано фотозображення бюста О.С.Пушкіна, виготовленого з нетривкого матеріалу на початку 1970-х років. У вищезгаданій праці В.І.Токаря надруковано фотозображення Пушкіна-ліцеїста, рік – 1962, матеріал – гіпс тонований, розмір – 44х35х25 см. За спогадами колишніх учнів КЗШ № 22 Сергія Агєєнка, криворізького художника, та Людмили Вікторівни Медведєвої, діючого директора вищеназваного учбового закладу, у другій половині 1970-х років скульптура, ідентична встановленому у сквері по вулиці Пушкіну пам’ятнику, перебувала у фойє школи, учні із захопленням гралися біля неї.


 Марія Нікитенко,

науковий співробітник

Оцінити новину
(7 оцінок)

Media

Сторінками щоденників митця
Авторизуйтеся, щоб залишати коментарі
Догори
  1. --Популярне
  2. Теги
  3. Коментарі
Джаз на Поштовій

Хіти:39

Віртуальна подорож в історію витинанок

Хіти:35

У вирі захоплень

Хіти:38

Віртуальна виставка відомих майстрів народного мистецтва України з фондів музею

Хіти:49

Витинанки

Хіти:91

Сторінками щоденників скульптора

Хіти:353

Увійти or Створити акаунт