Дзвони дзвонять дзвінко!

24 грудня 2020 року, напередодні зимових свят, Віталій Безносенко, провідний актор Криворізького академічного міського театру драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка, презентує свою унікальну колекцію дзвіночків. Він знаний завдяки майстерно створеним образам: Освальд «Король Лір», Бернардо, Озрік, Розенкранц «Гамлет» (Вільям Шекспір); Соло Бозо «Чи не пришити нам стареньку?», Ганнібал «Дивна місіс Севідж» (Джон Патрік); Лепорелло «Заповіт цнотливого бабія», Костя «Жага екстриму» (Анатолій Крим); Солопій Черевик «Сорочинський ярмарок» (Микола Гоголь). У листопаді 2020 вдало дебютував в ролі Герасима Калитки в п’єсі Івана Карпенко-Карого «Сто тисяч».

Назва виставки тематично пов’язана з прийдешніми святами, традиційне звучання дзвонів символізує настання свята. Мелодійний дзвінковий гомін зачаровує людство з давніх часів – з появою у Китаї дзвонів «чжун» у 3600 – 2000 рр. до н.е. На українських землях розповсюдження дзвонів датується другої половиною ХІ ст., та пов’язується із Західної Європою. За давніми віруваннями наших пращурів, час, коли звучить дзвін, є сакральним, сприятливим для початку будь-яких господарських робіт і здійснення магічних ритуальних дій. Тривала відсутність дзвону асоціюється зі сферою небуття, з приходом хвороб та інших негараздів з потойбічного світу. Спочатку дзвони виготовляли зі сплаву міді й олова, пізніше стали додавати залізо для гучності звуку, срібло – для мелодійності.

Функції дзвонів різноманітні. По-перше, це давній засіб сигналізації у разі тривоги (дзвін на сполох), у разі небезпеки під час туману, під час проведення боксерського раунду поряд з гонгами, для оголошення початку чи закінчення процесу навчання в учбових закладах. По-друге, це церковні дзвони, яким приписують певні властивості (оздоровлення людей та худоби, вплив на вегетацію культурних рослин) завдяки особливому співвідношенню металів у сплаві. По-третє, це корабельні дзвони, що походять від церковних та вживаються офіційно з 1889 року на флоті, за винятком підводних човнів, суден на повітряній подушці, деяких невеликих катерів. По-четверте, це сільськогосподарські дзвони: маленькі пастуші дзвоники на шиї свійської худоби (для полегшення розшуку їх у темряві чи лісі), невеликі дзвоники під дугою у кінській збруї (для подорожуючих). Крім того, дзвони – це музичний інструмент для світської музики: карильйон, ручні дзвоники. Останні використовують й для виклику обслуговуючого персоналу у певних закладах харчування та у заможних родинах. Популярність музики вітру призвело до її поширення в різних варіантах у сучасному просторі.

Колекціонування дзвонів та демонстрація їх громадській спільноті притаманне українцям у ХХІ столітті. В м. Луцьк працює Музей дзвонів, єдиний в Україні, влаштований у замку Любарта, у так званій Владичій вежі. Восени 2011 р. в країні проходив Другій міжнародний фестиваль церковного дзвону «Диканьські передзвони». Проте суспільство не відносить дзвіночки до предметів колекціонування.

Представлені на виставці експонати (250) є частиною приватної колекції, що налічує 500 одиниць, замовлених майстрам, придбаних самостійно або подарованих друзями. Колекція формувалася протягом 13 років (улюблене число Безносенка), збирати її розпочав в 2007 році, активно поповнював з 2013. Увазі глядачів пропонуються перший дзвіночок, що поклав початок зібранню (металевий, вкритий золотистою фарбою із зображенням двох символів Північної Пальміри: розведений центральний двокрилий проліт Палацового мосту та пам’ятник «Мідний вершник»). Особливо запам’ятовуються парні дзвіночки, що подібні за зовнішнім оформленням, але мають незначні відмінності. Деякі з них увійшли до колекції випадково, інші – цілеспрямовано закуповувалися у бажаній кількості. Експоновані предмети колекції розрізняються функціональністю (справжні, імітовані), формою (традиційна, інноваційна); розміром (від 4 до 24 см); матеріалом (метал, порцеляна, кришталь, дерево, глина, шкіра, бісер, папір, тканина, шишка, черепашка, кукурудзяне листя, палички для розмішування кави, підготовлена риб’яча кістка, пластилін тощо); кольором; наявністю малюнків; стрічкою для підвішування виробу (матеріал, колір, розмір); виробництвом (авторське, масове). Окремі екземпляри, подібно першому дзвіночку, мають на своєму тулубі напис назви міста або країни виготовлення: Україна, Білорусія, Росія, Китай, Німеччина, Туреччина, Єгипет, Монако, Велика Британія, Канада. Невідома місцевість вабить своєю непізнаністю, він прагне відвідати ті міста, звідки привезено улюблені подарунки: Бахчисарай, Дніпро, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Кам’янець-Подільський, Київ, Кропивницький, Луцьк, Львів, Нікополь, Одеса, смт. Петриківка, Полтава, Скадовськ, Тернопіль, Умань. Подорожуючи країною, Віталій отримав теоретичні та практичні знання з виготовлення дзвоників. Невеликий масивний виріб з сирої глини став предметом гордості та першим екземпляром, зробленим власноруч.

Дзвіночки, мов люди, мають своє життя, свою таємницю. Назва іноземного міста на тулубі виробу викликає цікавість та спонукає до дослідження історичних подій минулих років. З’ясувалось, що ручний дзвоник «Barnard Castle» походить з Півночі Англії, торгівельного містечка Barnard Castle, яке виникло навколо руїн однойменного замку ХІІ століття, на березі річки Тіс.

Великий кришталевий дзвоник нагадує про традицію, що існує з часів правління російського імператора Петра І, – традицію обов’язкового пиття штрафної всім, хто запізнився на святкування. Сумнозвісна півлітрова штрафна чарка, яку не можна було поставити інакше, ніж у перегорнутому положенні, згодом перетворилась у дзвоник. Ось так людина, що запізнилась, сповіщала про виконання обряду пиття штрафної дзвоном кришталевого дзвоника.

Анатолій Бедичев, хореограф-постановник з м. Кам’янське, його друг та наставник, також цікавився чарівними властивостями дзвіночків та зібрав чимало їх свого часу. Друзі та знайомі Роман Талда, Віта Клеветенко, Артем Короленко, Роман Агеєнко, Анатолій Труфкін, Ігор Ніколаєв, Олена Жура, Людмила Чебаненко, Катерина Бударова, Наталія і Євген Стороженко, Валентина Рагуліна, Олександр Канібор-старший, Віра Єрифа, Катерина Шарай, Олена Васильєва, Наталія Берест, Наталія Меха, Ксенія Дмитренко, Валерій Любас, Катерина Соколова, Іван Кравчук спеціально на замовлення колекціонера виконали дзвоники в одному екземплярі. На жаль, не всі імена авторів дзвіночків ручної роботи, що експонуються на виставці, відомі власнику колекції. Захоплення Віталія Безносенка вплинуло певним чином на його колег, увійшло до кола модних тенденцій театрального світу Кривого Рогу. 


Матеріали підготувала

Марія Нікитенко

Оцінити новину
(4 оцінок)

Media

Дзвони дзвонять дзвінко!
Авторизуйтеся, щоб залишати коментарі
Догори
  1. --Популярне
  2. Теги
  3. Коментарі
Колір і образ

Хіти:17

Онлайн виставка робіт учнів та керівника гуртка «ФІТО-СТИЛЬ-ДИЗАЙН» КПНЗ «ЦХЕТДЮ Орфей» КМР

Хіти:37

Дзвони дзвонять дзвінко!

Хіти:81

Зимові етюди

Хіти:63

Це моя Україна

Хіти:64

Джаз на Поштовій

Хіти:124

Увійти or Створити акаунт