Де злились Інгулець з Саксаганню

Там, де злились Інгулець з Саксаганню, народжується історія нашого міста – краю руди та металу, індустріального гіганту України, «кузні» трудової слави гірників, шахтарів, металургів, міста довжиною в життя…

Кривий Ріг вражає своєю живописною і унікальною природою, де серед степових краєвидів і міських забудов височіють шахти, дивують своєю глибиною кар’єри, де з-поміж спокійної і лагідної течії річок видніються могутні кам’яні скелі, поблискуючи в променях сонця різними кольорами.

Місто з цікавим козацьким минулим і яскравим сьогоденням. 

Свою назву місто отримало від форми кривого мису (рогу) на злитті річок Інгулець і Саксагань, де було засновано перше поселення. 

Зустріч Інгульця і Саксагані

(фото 1983 року) 

За відомою легендою, назва виникла від імені старого запорізького козака Івана Рога, прозваного «Кривим», що збудував собі зимівник у цьому мальовничому місці.

Віктор Бєлов

Першопоселенець

(п/о, 1975 рік)

У XVIII столітті Кривий Ріг став великим запорізьким поселенням у складі Інгульської паланки Запорізької Січі, з першої третини XIX століття – перетворено на військове поселення. У 1860 році Кривий Ріг набув статусу містечка у складі Херсонської губернії, а з 1919 року Кривий Ріг – це повітове місто у складі Катеринославської губернії.

Кленовий листопад

(1980-ті роки, фото Миколи Козленка)

Та починалося все саме в місці злиття Інгульця й Саксагані, де сьогодні розташовується красень-парк, дбайливо, із трепетною любов’ю, висаджений мешканцями міста впродовж багатьох десятиріч. Парк, улюблений з дитинства, з яким пов’язані найтепліші спогади: перше побачення, зізнання в коханні, випускна «зорька», драйвові дискотеки, весільна фотосесія… 

Анатолій Труфкін

Перлина Кривбасу

(п/о, акрил, 2021 рік)

Ліричний, романтичний, спортивний, святковий. Саме тому його з особливим натхненням змальовують художники, фіксують у кадрах фотомитці.

Руслан Пильнік

Акорди весни

(картон, олія, 2016 рік)

Сьогодні талановиті криворізькі живописці і графіки пропонують нам познайомитися з наймальовничішими куточками міського парку імені Федора Мершавцева, побачити його неповторну красу. «Білолиця і струнка» Човнова станція, граційна Арка, міст закоханих, рибальський куточок з плакучими вербами, плескіт води і зелень дерев – він у кожного різний.

Микола Рябоконь

Рибальський куточок

(п/о, 1990 рік)

Понад 40 робіт, написаних олійними, акриловими і акварельними фарбами, вугіллям, олівцем, пастеллю. Представлено твори 22 авторів: Анатолія Труфкіна, Олександра Козарецького, Миколи Рябоконя, Віктора Мішуровського, Руслана Пильніка, Дмитра Ситника, Сергія та Івана Агеєнків, Віталія Безносенка, Андрія Гончаренка, Віталія Македонського, молодих і обдарованих Богдана Шиптенка, Анастасії Ярошевич, Катерини Горшкової, Анастасії Чеботарьової, Анни Мороз. Доповненням стали пейзажі та портрети 1960-1980-х років Володимира Бєрліна, Віктора Бєлова, Григорія Шишка, Юрія Сича, ліногравюри Олександра Арсентьєва з фондової колекції музею, а також краєвиди Івана Авраменка, що прикрашають актовий зал криворізького обласного музичного коледжу.

Іван Авраменко

Міст у парку ім газети «Правда»

(п/о, 1987 рік)


матеріали підготувала Світлана Агеєнко 

 

Оцінити новину
(3 оцінок)

Media

Натхненні історичним парком: нова виставка в історико-краєзнавчому музеї ТРК Рудана
Авторизуйтеся, щоб залишати коментарі
Догори
  1. --Популярне
  2. Теги
  3. Коментарі
Анатолій Сторожук: невгамовний герой

Хіти:113

Новий рік іде і свята несе

Хіти:133

Менеджер музичної освіти

Хіти:154

На крилах Мрії, Надії та Миру!!!

Хіти:146

Життєпис Майдану: криворізький погляд

Хіти:157

Пінхас Хадак. 160 років (1863-1940)

Хіти:145

Увійти or Створити акаунт