Де злились Інгулець з Саксаганню
- Written by Артур Дробот
- font size decrease font size increase font size
- Друкувати
- Media
- Фотографії події
Там, де злились Інгулець з Саксаганню, народжується історія нашого міста – краю руди та металу, індустріального гіганту України, «кузні» трудової слави гірників, шахтарів, металургів, міста довжиною в життя…
Кривий Ріг вражає своєю живописною і унікальною природою, де серед степових краєвидів і міських забудов височіють шахти, дивують своєю глибиною кар’єри, де з-поміж спокійної і лагідної течії річок видніються могутні кам’яні скелі, поблискуючи в променях сонця різними кольорами.
Місто з цікавим козацьким минулим і яскравим сьогоденням.
Свою назву місто отримало від форми кривого мису (рогу) на злитті річок Інгулець і Саксагань, де було засновано перше поселення.
Зустріч Інгульця і Саксагані
(фото 1983 року)
За відомою легендою, назва виникла від імені старого запорізького козака Івана Рога, прозваного «Кривим», що збудував собі зимівник у цьому мальовничому місці.
Віктор Бєлов
Першопоселенець
(п/о, 1975 рік)
У XVIII столітті Кривий Ріг став великим запорізьким поселенням у складі Інгульської паланки Запорізької Січі, з першої третини XIX століття – перетворено на військове поселення. У 1860 році Кривий Ріг набув статусу містечка у складі Херсонської губернії, а з 1919 року Кривий Ріг – це повітове місто у складі Катеринославської губернії.
Кленовий листопад
(1980-ті роки, фото Миколи Козленка)
Та починалося все саме в місці злиття Інгульця й Саксагані, де сьогодні розташовується красень-парк, дбайливо, із трепетною любов’ю, висаджений мешканцями міста впродовж багатьох десятиріч. Парк, улюблений з дитинства, з яким пов’язані найтепліші спогади: перше побачення, зізнання в коханні, випускна «зорька», драйвові дискотеки, весільна фотосесія…
Анатолій Труфкін
Перлина Кривбасу
(п/о, акрил, 2021 рік)
Ліричний, романтичний, спортивний, святковий. Саме тому його з особливим натхненням змальовують художники, фіксують у кадрах фотомитці.
Руслан Пильнік
Акорди весни
(картон, олія, 2016 рік)
Сьогодні талановиті криворізькі живописці і графіки пропонують нам познайомитися з наймальовничішими куточками міського парку імені Федора Мершавцева, побачити його неповторну красу. «Білолиця і струнка» Човнова станція, граційна Арка, міст закоханих, рибальський куточок з плакучими вербами, плескіт води і зелень дерев – він у кожного різний.
Микола Рябоконь
Рибальський куточок
(п/о, 1990 рік)
Понад 40 робіт, написаних олійними, акриловими і акварельними фарбами, вугіллям, олівцем, пастеллю. Представлено твори 22 авторів: Анатолія Труфкіна, Олександра Козарецького, Миколи Рябоконя, Віктора Мішуровського, Руслана Пильніка, Дмитра Ситника, Сергія та Івана Агеєнків, Віталія Безносенка, Андрія Гончаренка, Віталія Македонського, молодих і обдарованих Богдана Шиптенка, Анастасії Ярошевич, Катерини Горшкової, Анастасії Чеботарьової, Анни Мороз. Доповненням стали пейзажі та портрети 1960-1980-х років Володимира Бєрліна, Віктора Бєлова, Григорія Шишка, Юрія Сича, ліногравюри Олександра Арсентьєва з фондової колекції музею, а також краєвиди Івана Авраменка, що прикрашають актовий зал криворізького обласного музичного коледжу.
Іван Авраменко
Міст у парку ім газети «Правда»
(п/о, 1987 рік)
матеріали підготувала Світлана Агеєнко
Media
Фотографії події
https://krmuz.dp.ua/index.php/component/k2/item/287-de-zlylys-inhulets-z-saksahanniu#sigProId1771be61a5