Державотворець УНР з Криворіжжя

Криворізький історико-краєзнавчий музей, долучаючись до Всеукраїнського культурно-освітнього марафону «Наша незалежність» (#Марафон_30), розпочинає серію публікацій, присвячених видатним діячам краю, які відіграли знакову роль у становленні незалежності України.

Державотворець УНР з Криворіжжя

Панас Васильович Феденко (1893-1981 рр.) – визначний політичний діяч, член Української Центральної Ради, Конгресу трудового народу України та уряду Української Народної Республіки, історик, журналіст, письменник, людина, чиє ім’я має світове значення, а доля тісно пов’язана з історією Криворіжжя.

Панас Феденко народився 13 грудня 1893 року в родині українських хліборобів на території колишніх вольностей Війська Запорізького. Більшість дослідників місцем народження цієї постаті називають хутір поблизу селища Веселі Терни, інші уточнюють – хутір був над річкою Зеленою, хоча не виключено, що він міг народитися і в самих Веселих Тернах вже після переїзду туди рідних. Так родина Феденків і поселилася у Веселих Тернах, які сьогодні вже входять до складу міста Кривий Ріг.

Вид на центр с. Веселі Терни із дзвіниці церкви святого Архистратига Михаїла. Фото 1927 р.

На період проживання тут маленького Панаса Феденка Веселі Терни були центром волості Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії. На початку ХХ ст. у селі існувало 154 двори, де проживало 1280 осіб.

Панас був дев’ятою дитиною в сім’ї. Ще в ранньому дитинстві довелося йому чути багато різних легенд, переказів, байок, якими була багата давня козацька земля, адже поселення це виросло на місці колишнього козацького зимівника, заснованого ще в 1761 році відставним старшиною Війська Запорізького Григорієм Шрамом.

Панас вже у свої п’ять років, завдяки допомозі старших братів і сестер, а також самотужки, навчився читати. У вісім років він пішов до Веселотернівської початкової школи, в якій навчався протягом 1902-1906 рр. Це була одна з перших земських шкіл на Криворіжжі, відкрита для селянських дітей ще у 1872 році. У сільській школі Панас Феденко вивчав Закон Божий, російську і церковнослов’янську мови, арифметику, геометрію, історію, географію, природознавство, каліграфію, малювання та співи.

На Веселотернівській початковій школі здобуття освіти для Панаса не закінчилося. Потім його, як такого що проявляв великі здібності до навчання, батько віддав до школи у Верхньодніпровську. Її програма не забезпечувала права випускникам продовжувати освіту в інституті тому, за порадою вчителів, які добре знали розумові здібності та характер хлопця, як згадував потім сам Панас Васильович: «Я почав учитися в Олександрійській гімназії від осені 1908 року. Втративши два роки в городській шестиклясовій школі в місті Верходніпровському (там не було гімназії), я після іспиту вступив до четвертої кляси гімназії в Олександрії».

Вищу освіту отримав в Історико-філологічному інституті у Петербурзі. З 1915 року член УСДРП, з 1919 – входив до складу ЦК УСДРП. Навчаючись у Петербурзі, розпочав журналістську діяльність, був співробітником журналу «Наше життя», «Украинская жизнь» (видавався Симоном Петлюрою у Москві 1912-1917). Брав активну участь у революційних подіях 1917 року у Петрограді.

Після Лютневої революції Панас Феденко повернувся в червні 1917 року в Україну, із Києва, від Інформаційного бюро Української Центральної Ради, він одержав уповноваження бути інструктором для політичної освіти й організації людності Верхньодніпровського повіту. У серпні 1917 року на селянському з’їзді Верхньодніпровського повіту Феденка обрали до Української Центральної Ради. Активно працював у Центральній Раді аж до приходу до влади Скоропадського.

На батьківщині наш земляк розпочинає разом зі своїми однодумцями втілювати давню мрію – створення першої української гімназії. Заради цього він знову переселяється у Веселі Терни.

Офіційна назва навчального закладу – «Весело-Тернівська народна гімназія з вищою початковою школою». Відкрилась вона 8 жовтня 1917 року. Це була перша українська гімназія на Криворіжжі та друга за рахунком на Катеринославщині. До її складу входили 4-класна вища школа змішаного типу (на Новопавлівці), де навчалися разом хлопчики й дівчатка, та 5-класна гімназія. Розповідають, що в гімназію записалось так багато дітей, що навчання проводилися у три зміни. Було відкрито 2 перші класи, 3 другі, 1 третій, 2 четверті та 1 п’ятий. Прийнято 392 учні і 18 кандидатів. Навчання безкоштовне.

Курс гімназії був розрахований на поглиблене вивчення природничих наук. Учні, які закінчували вищу початкову школу приймались до гімназії без іспитів. Навчання велося українською мовою. Про своє викладання тут Панас Васильович у спогадах згадував так: «Я навчав латині й історії в новозаснованій українській гімназії в Веселих Тернах, поблизу промислового міста Кривого Рогу, від вересня 1917 р., а від осені 1918 почав учити української мови і літератури в Учительському інституті та в Другій гімназії м. Катеринослава».

Вже в листопаді, як кандидат УСДРП до Всеросійської Установчої Ради, а також до Української, Панас Феденко бере відпустку. Після цього повернутися працювати в гімназію у Веселих Тернах наш земляк уже не мав змоги, адже його присутності в Катеринославі вимагала політична діяльність.

У серпні 1919 року Феденко обрано делегатом 6-го з’їзду УСДРП та Трудового конгресу України. Був редактором резолюції конгресу, покладених в основу «Закону про владу» (затверджений 28 січня 1919 року) і Універсалу Трудового конгресу України. Як політичний референт брав участь у І Зимовому поході армії УНР 1919 року. З грудня 1920 року перебував в еміграції, жив у Румунії, Львові, Берліні.

Після відступу українських сил на Захід, Феденко прибуває до Львова в лютому 1921 року, видає журнали «Вільна Україна» та «Соціалістична думка». У березні 1921 року в Польщі, в м. Тарнові почала діяти Рада Республіки, як український парламент на чужині. Представником УСДРП був Панас Феденко.

Подальше життя П.Феденка було багате на тривалі подорожі та численні зміни місць проживання в умовах вимушеної еміграції, проте він ніколи вже не повертався на рідне Криворіжжя.

Протягом 1923-1945 років жив у Празі. У 1924 році захистив докторську дисертацію на філологічному факультеті Українського Вільного Університету. З 1925 року викладав історію (з 1926 – доцент) в Українському високому педагогічному університеті. З 1945-1951 жив у різних містах Німеччини, 1951-1959 – у Лондоні, а з 1959 році – в Мюнхені.

  

Автор численних праць: статей, нарисів, наукових досліджень, публіцистичних та художніх творів. До найвідоміших наукових праць Феденка належать роботи: «З дипломатичної діяльності Данила Грека» (1929), «Історія соціальної і політичної боротьби на Україні» (1936), «Український громадянський рух у ХХ сторіччі» (1939, 1959), «Ісак Мазепа» (1954), «Україна в 20 сторіччі» (1959), «Марксистські і більшовицькі теорії національного питання» (1960), «Соціалізм давній і новочасний» (1968) та ін. Серед художніх творів найбільш значними є «Гомоніла Україна», «Гетьманів кум» (1943), «Несмертельна слава» (1955), «Аmor Pafliae» (1962). Був редактором і співробітником цілого ряду українських періодичних видань у діаспорі.

Помер Панас Феденко у Мюнхені 10 вересня 1981 року та похований рідними у Парижі (Франція).

Хата родини Феденків. Фото 70-80-х рр. ХХ ст.

Сьогодні у житловому масиві Веселі Терни й досі зберігся нічим не примітний, за нинішніми мірками, будинок. Знаходиться він за адресою: вул. Ползунова, 68. Виявляється, тут була селянська садиба родини Феденків. Саме в ньому і пройшли дитячі роки Панаса Васильовича. Безсумнівно, перебудований і відремонтований, він мало чим нагадує ту типову сільську хату, яка стояла на околиці села. Проте планування будинку не змінилося, все залишилось як і тоді. Будинок складався з семи приміщень: двох кімнат, двох спалень, прихожої та двох кухонь.

Ще одним сучасним нагадуванням про нашого видатного краянина є експозиції, створені у Міському історико-краєзнавчому музеї та його філіалі у Веселих Тернах, присвячені життю та діяльності Панаса Феденка. Невістка покійного Ніна Юріївна Феденко передала з Франції до Веселотернівського музею чимало меморіальних фотографій та книжок. Родичі Панаса Васильовича у Кривому Розі записали та передали переказ сімейної історії роду Феденків. Криворізький художник Валерій Дмитренко виконав ряд етюдів, присвячених життю Панаса Феденка у Веселих Тернах. Сьогодні всі відвідувачі музею мають змогу ознайомитися з цими експонатами та достойно оцінити той нелегкий шлях, який обрав у житті наш земляк.

Портрет П.В. Феденка (автор В. Дмитрeнко)

Панас Васильович Феденко прожив довге й активне життя. Він прославився як політичний діяч, талановитий публіцист, ерудований педагог, обдарований письменник, а також проникливий вчений-історик. Важко не помітити у віхах біографії цієї непересічної людини, що його мала Батьківщина, а саме слобода Веселі Терни початку ХХ ст., була одним з тих факторів, які справили на нього вплив як на особистість. Це і козацьке минуле краю, і стародавні легенди та перекази старших, які навіки запали в душу юнакові, та відіграли свою роль в майбутньому при виборі професії історика та дослідника доби Гетьманщини. А гасла Національно-визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького сформували в його душі уявлення про незалежну і соборну Україну.


матеріали підготувала Олеся Тарабара

Оцінити новину
(2 оцінок)
Авторизуйтеся, щоб залишати коментарі
Догори
  1. --Популярне
  2. Теги
  3. Коментарі
Безсмертний подвиг партизанів

Хіти:10

Заклик до далеких світів

Хіти:137

Багатолика гривня

Хіти:14

Кривий Ріг в об'єктиві фотокамер

Хіти:14

Україна – життя моє

Хіти:21

Палке Криворіжжя

Хіти:74

Увійти or Створити акаунт