Щороку 18 квітня в України на підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони культурної спадщини відзначають День пам’яток історії та культури. 

Єдиний реєстр об’єктів культурної спадщини Кривого Рогу налічує 146 пам’ятників і пам’ятних знаків, з них 78 – пам’ятки історії та монументального мистецтва. Крім того, у місті 18 пам’яток архітектури і містобудування, 17  – археології, 14 об’єктів природно-заповідного фонду, з яких 3 – загальнодержавного значення.

Кривий Ріг ХХІ століття

Живопис Миколи Рябоконя (2019 р.)

Метою виставки «Пам’ятки Криворіжжя на полотнах митців» є ознайомлення відвідувачів засобами музейної експозиції з існуючими пам’ятками, відображеними криворізькими художниками у живописі та графіці наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.

 Акварель Богдана Шиптенка (2018 р.)

Експозиція виставки складається з понад 60 творів 9 криворізьких художників: Юрія Сича, Івана Авраменка, Григорія Шишка, Юрія Ларіна, Федора Росомахи, Миколи Рябоконя, Анастасії Чеботарьової, Анастасії Ярошевич та Богдана Шиптенка. Переважна більшість робіт присвячена пам’яткам архітектури та містобудування місцевого значення: Будівля залізничного вокзалу (станція Кривий Ріг-Головний), Гірничорудний інститут, Головпоштамт, Театр драми та музичної комедії, Готель «Металург», Кінотеатр ім. В.І. Леніна, Адмінбудинок об’єднань «Кривбасшахтопроходка» та «Південруда», житлові будинки по проспекту Поштовому №№ 16, 18, 19, 35, та по вул. Першотравнева, 11.

 Живопис Івана Авраменка (1989 р.)

Декілька полотен відображають пам’ятки природо-заповідного фонду (Балка Північна Червона, Скелі МОДРу, Парк ім. Ф. Мершавцева), пам’ятки історії та монументального мистецтва (Братська могила, в якій поховано 68 воїнів, що загинули 22 лютого 1944 р.; Бюст В.І. Михліка – двічі Героя Радянського Союзу; Пам’ятний знак на честь 200-річчя Кривого Рогу; Монумент «Перемога»; Пам’ятник робітникам і службовцям комбінату «Криворіжсталь», полеглим на фронтах Другої світової війни 1941-1945 рр.; Стела Героїв; Пам’ятник «Данко»).

Графіка Юрія Сича (1988 р.)

Унікальною складовою частиною виставки є графічні малюнки з серії «Старе місто» Ю. Сича, в яких показані старовинні будівлі Кривого Рогу кінця ХІХ – початку ХХ ст. Невелика кількість картин надійшла з приватних колекцій художників Рябоконя, Росомахи, Ярошевич, Шиптенка, інші – з фондів закладу. 

Графіка Юрія Сича (1988 р.) 

Важливою складовою історико-культурного надбання нашого міста є елементи декору інтер’єрів та екстер’єрів будівель XIX – початку століття. Найцікавіші з них – це кахляні печі, які слугували не тільки для обігріву приміщень, а й були однією з головних прикрас житла. Свого часу вони набули значного поширення в Кривому Розі – всі заможні домовласники замовляли їх у виробників, виходячи зі свого смаку та фінансових можливостей.

В експозиції представлена збірна реконструкція печі початку XX ст., де показані її основні елементи: цоколь, бічні тяги (кутові кахлі), дверцята топки, декоративний поясок, середник (прикраса центру), карниз і фриз.

Відвідувач також може ознайомитися з багатьма іншими зразками місцевих кахлів. Зокрема, це – унікальні фрагменти плиток другої половини XVII – першої половини XVIII ст., які були знайдені під час археологічних шурфувань на новобудовах по вул. Свято-Миколаївській та Староярмарковій. Вірогідно, такі печі використовували для обігріву ще насельники зимівників за козацьких часів.

Кахлями облицьовували не тільки печі, а й стіни. Із тильної сторони вони мають так звану юпку (рюмку) – виступ для замазування в стінку. Кахлі бувають рельєфні та живописні (майолікові). З’єднуючись в облицьовані, вони утворювали декоративні фризи, панно, наличники, вставки тощо.

У музейній колекції нараховуються десятки зразків черепиці та цегли регіонального виробництва. Деякі з них представлені на виставці. Наприклад, буква «К» вказує, що виробник – цегляний завод Сергія Колачевського. Особливу цінність для нашої історії представляє зразок цегли 1875 року із садиби Олександра Поля.

Фасади будинків укріплювались і прикрашались цементними плитами з штампованими орнаментами. Підлогу веранд і кімнат могли накривати плитками виробництва Харківської керамічної фабрики. Стелі кімнат прикрашались плафонами та розетками, відлитими з алебастру.

Всі ці експонати є органічним доповненням архітектурної спадщини Кривого Рогу і дають нам можливість більш детально відтворити екстер’єри та інтер’єри забудови другої половини XIX – початку XX століття. 

Матеріали підготували:

Марія Нікитенко та Олександр Мельник

Міський історико-краєзнавчий музей з нагоди Всесвітнього дня авіації та космонавтики презентує віртуальну виставку криворізького колекціонера Віктора Петренка «Залізні крила України».