Вклонімося великим тим рокам

75 років тому в результаті успішно проведеної військами 3-го (командуючий – генерал армії Родіон Якович Малиновський) та 4-го (командуючий – генерал армії Федір Іванович Толбухін)Українських фронтів Нікопольсько-Криворізької наступальної операції, 22 лютого 1944 року було визволено Кривий Ріг. В ознаменування цієї перемоги над гітлерівськими військами Москва салютувала 20 артилерійськими залпами із 224 гармат. За майстерно проведену операцію визволителям Кривбасу Наказом Верховного Головнокомандуючого було оголошено Подяку. 22 частини і з’єднання, особовий склад яких відзначився у боях за місто, отримали почесні найменування «Криворізькі». Тисячі воїнів-визволителів були удостоєні високих урядових нагород.

До цієї знаменної дати в історії нашого міста приурочена виставка художніх творів та скульптур з фондів музею «Вклонімося великим тим рокам».

В експозиції представлено 25 робіт відомих українських графіків: заслужених художників України – Володимира Іванова-Ахметова, Георгія Малакова, Миколи Родіна, Володимира Шенделя; народних художників України – Володимира Куткіна, Василя Лопати, Миколи Попова, Бориса Туліна; заслуженого діяча мистецтв УРСР Миколи Шелеста; членів НСХУ – Любові Джолос, Віктора Вандаловського, Георгія Варкача, Олександра Заболотного, Віталія Мовчана, Володимира Ненадо, Степана Письменного,  та члена Харківської організації НСХУ Анатолія Щербака. Доповнюють експозицію твори заслуженого художника України, Почесного громадянина Кривого Рогу Олександра Васякіна, зокрема скульптурні портрети криворіжців – двічі Героїв Радянського Союзу, пілотів Дмитра Глінки та Василя Михліка, Героя Радянського Союзу, бомбардувальника Івана Кобилянського, визволителя Кривбасу, піхотинця Олександра Кірова, кавалера трьох орденів Слави, піхотинця-розвідника Федора Маліхова.

Майстри різця та пензля професійно, за допомогою чітких і стрімких та водночас легких і плавних ліній – влучно передали всю суть подій воєнного лихоліття, виразно закарбували біль і втрати, героїзм і мужність в образах і рисах людей. Нічого зайвого, все підпорядковується ясному і точному втіленню творчого задуму. Графічними і пластичними засобами художники зобразили не лише батальні сцени, героїчні подвиги, а і тяжкі, страшні будні війни, суворий побут переходів, людину на війні, страждання населення, голод, холод, смерть, тугу, розпач і разом із тим – глибоку людяність, стійкість, високу духовність. Ці твори, поряд із іншими видами мистецтва, стали справжнім літописом війни. Вони виховують у глядача патріотизм, гордість за свій народ, Батьківщину, вселяють віру у перемогу, показують ціну миру, дають наснагу вистояти у сьогоденні.

Виставку присвячено визволителям,  нашим землякам, які звитяжно і жертовно наближали Перемогу, тим, хто зберігає живу пам'ять про ті буремні роки.

Аналогічні, відображеним у мистецьких творах, події відбувалися і на Криворіжжі у 1941-1944 роках. У роботах, присвячених початку війни та окупаційному ладу на загарбаних нацистами землях, ми бачимо непереможне бажання народу вистояти і перемогти.

Жінки та діти-підлітки влітку 1941 року у навколишніх криворізьких селах допомагали колгоспникам збирати вирощений урожай.

У ніч з 8 на 9 липня 1941 року авіація ворога вперше піддала Кривий Ріг бомбардуванню. Призваних військкоматами криворіжців направляли як до резервних з’єднань, так і до фронтових підрозділів. Так, 500 призовників з Криворіжжя не пізніше 28 червня уже увійшли до складу 147 стрілецької дивізії, яка з Кривого Рогу, де вона дислокувалася до початку війни, була перекинута в західні області й уже в останні дні червня вступила в перші бої в районі Шепетівки. Однією з перших вступила у двобій із гітлерівськими полчищами 41-ша Криворізька стрілецька дивізія. П’ять днів та ночей – з 22 по 26 червня – тримала державний кордон біля Рави-Руської.

На всіх фронтах, у всіх родах військ воювали криворіжці, як чоловіки, так і жінки.

Кривий Ріг було окуповано 14 серпня 1941 року. 922 дні місто жило в умовах жорсткого окупаційного ладу. За офіційними даними було знищено 7239 мирних жителів. Примусово вивезено до Німеччини 2187 чоловік. Населення Криворіжжя не скорилося супостату, крім всеохоплюючого саботажу, вдалося до диверсій на залізницях, на рудниках, поширювало листівки, допомагало військовополоненим, нищило живу силу і техніку ворога, рятувало від вивезення у рабство до Німеччини юнаків та дівчат. У місті діяло націоналістичне оунівське та про радянське партійно-комсомольське підпілля.

Підтримали честь нескореного Кривбасу групи, очолювані М. Решетняком, І.Демиденком, Ю. Козаченком, В. Козиненком, М. Гриньовим, В. Сінгірцовим, С. Циганенком, А. Мосєнцовим, Д. Конєвою та іншими.

Успішно діяли криворізькі патріоти і в партизанських загонах: у Дніпровських плавнях, на території України та за її межами. На Криворіжжі народні месники безстрашно боролися із нацистами у загонах І. Беденка та Г. Сєднєва.

Шість армій 2-го (командуючий – генерал армії І. С. Конєв) та 3-го Українських фронтів очищали Криворіжжя від гітлерівців у жовтні 1943 р. – березні 1944 р., долаючи шалений опір противника, який постійними контратаками намагався відкинути просування наших військ вперед. Труднощі просування радянським бійцям посилювала негода та бездоріжжя.

22 лютого 1944 р. радянські війська ввійшли у центр Кривого Рогу, підняли червоні прапори над будовами міськради, середньої школи № 8 та гірничорудного інституту. Залізорудна скарбниця була повернута Батьківщині. Криворіжці з хлібом-сіллю  зустрічали визволителів – синів і дочок багатьох народів Радянського Союзу, які допомагали Україні повернути у своє лоно Кривбас.

Кровопролитні бої залишили на криворізькій землі десятки братських могил. Є у нас військове кладовище, 2 військові дільниці. Там спочили навічно близько 30 тис. визволителів. Тисячі солдатських могил – братських і поодиноких, кладовищ лишилось на шляху до Перемоги, як в Україні, так і далеко за її межами. У них лежить майже 3 мільйони воїнів – громадян України. Ця виставка графічних робіт – прояв нашої вдячної і скорботної пам’яті, яку ми передаємо молодшому поколінню.

Дізнатись більше...

Не старіє душа ветерана

8 травня 2018 р. у Тернівському філіалі Міського історико-краєзнавчого музею відбулося відкриття виставки світлин фотохудожника Олександра Смірнова «Не старіє душа ветерана» з нагоди Дня пам’яті та примирення. Олександр Смірнов не лише ветеран Другої світової війни, фотограф, кавалер ордену «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня, але й найстаріший фотокореспондент Кривбасу. Фотовиставка торкається не лише воєнної тематики, але й показує багатьох визначних особистостей, акторів, співаків, артистів, які в різний час відвідали місто Кривий Ріг.

Олександр Смірнов разом з однополчанами 5-ї ударної армії (9 травня 1985 року) 


Репортаж з місця події: 

Чубенко Євген Михайлович – журналіст, колишній відповідальний редактор газети «Червоний гірник»: «Смірнова Олександра Олександровича не бачив я, мабуть, років з тридцять. Спочатку працювали у Тернівському районі, а потім я перебрався у «Червоний гірник», у центральні райони міста. Але пам’ятаю його добре. Він не схожий був на ветерана війни, якийсь такий меткий, жвавий і допитливий. Якось аж не вірилося, коли він розказував, що брав Берлін і інші міста. Він завжди виглядав дуже молодо і дай йому Боже, щоб він іще прожив багато років. Завжди бувало, дзвонить його син Володя по роботі і питаєш в нього: «Як Ваш батько?». А він відповідає: «Плигає. Живий і здоровий». Радість брала за це, що ветеран так міцно тримається.

Шкода, що Смірнов не завітав сьогодні на відкриття своєї виставки. Його знімки користувалися значним попитом і у Кривому Розі, і в інших містах – він друкувався в численних українських газетах.  Хотілося, щоб таких людей, які довіряють себе людям було у нас побільше. Я думаю, якщо ми всі будемо так трудитися, як він, то надалі усе в нашій країні буде добре».


 

Смірнов Олександр Олександрович 

Народився 15 вересня 1923 р. в с. Потаніно Буйського району Костромської області (Росія).

Добровольцем пішов на фронт. У складі 5-ї ударної армії під командуванням генерала Берзаріна брав участь у Яссько-Кишенівській операції, звільняв Польщу, форсував Одер, Шпреє. Учасник штурму Берліна. Тричі був поранений, важке поранення отримав 2 травня 1945 р. в Берліні в районі Бранденбурзьких воріт.

Нагороджений орденом Вітчизняної війни, а також орденами «Червона зірка», «За мужність», медалями «За відвагу», «За звільнення Варшави», «За взяття Берліна», «За перемогу над Німеччиною» та ін.

З раннього дитинства захоплювався малюванням. Після війни працював художником, завідував клубом в с. Талиця Костромської області (Росія). З 1948 р. почав друкуватися в міській газеті «Буйская правда», в обласній газеті «Лесная промышленность» м. Кострома з матеріалами про працю лісозаготівників, культурне, спортивне життя населення.

 В Кривому Розі проживає з 1962 р. Позаштатний фотокореспондент, неодноразовий лауреат фотоконкурсів в газетах «Червоний гірник», «Днепровская правда», «Зоря», «Рабочая газета». Друкувався в республіканських газетах і журналах.

Накопив і зберіг багатотисячний фотоархів значимих подій в Кривому Розі, зокрема в Покровському і Тернівському районах. Будівництво і запуск об’єктів на Центральному і Північному ГЗК, нелегка шахтарська праця, медицина, спорт, культура – все це відображено на його світлинах.

Особливе місце в творчості Смірнова займає воєнна тематика. На щорічних святкуваннях Днів Перемоги, днів визволення міста Олександр Олександрович завжди з фотоапаратом. Як результат – знімки фронтовиків від генералів до простих рядових солдатів.

На Могилі Баба (9 травня 1985 року)

Персональні фотовиставки»:

– «Мій Кривбас» (ПК «Першотравневий», 2003 р.);

– «До 60-річчя звільнення Кривого Рогу» (Тернівський музей, 2004 р.);

– «Цей день Перемоги», до 60-річчя Перемоги (Тернівський район, 2005 р.).

Постійний учасник міських і обласних фотовиставок і конкурсів. Автор фотоілюстрацій в книгах «Повинуясь зову отечества» про ветеранів Тернівського району, «Гигант в степи под Глееваткой» до 40-річчя ЦГЗК, «Жива легенда Кривбасу» про Героя Соціалістичної Праці П.Є. Гіля.


8 травня ввесь світ відзначає День пам’яті та примирення. Долучились до цієї пам’ятної події і працівники Тернівського філіалу КЗК «Міський історико-краєзнавчий музей» КМР.

Окрім відкриття персональної фотовиставки найстаршого фоторепортера Кривбасу Олександра Олександровича Смірнова, якому цього року виповнюється 95 років, до музею були запрошені військовослужбовці Збройних сил України та вихованці дитячого садочка, що у Веселих Тернах. Діти вручили солдатам символічні «фронтові трикутники», на яких були зображені їх власні долоньки і напис «За мир».

Військовослужбовці подякували діткам за подарунки і зробили фото на пам’ять біля одного з експонатів музею – танка «ИС-3». Тепер фото військовослужбовців і дітей, віддруковане та вміщене у красиву рамку працівниками музею буде прикрашати кімнату бойової слави військової частини.


матеріали підготували Тетяна Войтовицька та Олеся Тарабара 

 

Дізнатись більше...
Subscribe to this RSS feed
  1. --Популярне
  2. Теги
  3. Коментарі
З народних витоків

Хіти:117

Презентація книг з нагоди 50-річчя Тернівського району

Хіти:6

Конференція «Вивчення, збереження і використання об’єктів археологічної спадщини: проблеми та перспективи»

Хіти:38

Слово про спадщину – 2019

Хіти:25

Відкриття кромлеху

Хіти:19

Ретро фотооб’єктив

Хіти:34

Увійти or Створити акаунт