Мелодія натхнення

У святковій експозиції представлено понад 40 живописних і графічних творів талановитих криворізьких митців, різних за віком і статтю, професійних і самодіяльних, досвідчених й тих, хто робить впевнені і стрімкі кроки на шляху до сомоідентифікації. Серед жанрів: сюжетні композиції, портрети, пейзажі, натюрморти, які виконані олійними, акварельними, акриловими фарбами, гуашшю, пастеллю.

Серед авторів є відомі імена: заслужений художник України Леонід Давиденко, члени НСХУ Анатолій Труфкін, Віктор Мішуровський, Микола Рябоконь, Олександр Дробот, В’ячеслав Страннік. Молоді обдаровані митці: Богдан Шиптенко, Анастасія Ярошевич, Марина Русалка та інші. Доповненням стали дерев’яні скульптури місцевих майстрів – Віталія Колеснікова і Олександра Канібора.

Ідея цьогорічного вернісажу заключається у тому, щоб передати в одному образі, в єдиній композиції частинку душі майстрів пензля, їх невгамовну і віддану любов до мистецтва, так, щоб для кожного з нас, прихильників їхнього таланту,  зазвучала  «Мелодія натхнення».

 

Дізнатись більше...

Де злились Інгулець з Саксаганню

Там, де злились Інгулець з Саксаганню, народжується історія нашого міста – краю руди та металу, індустріального гіганту України, «кузні» трудової слави гірників, шахтарів, металургів, міста довжиною в життя…

Кривий Ріг вражає своєю живописною і унікальною природою, де серед степових краєвидів і міських забудов височіють шахти, дивують своєю глибиною кар’єри, де з-поміж спокійної і лагідної течії річок видніються могутні кам’яні скелі, поблискуючи в променях сонця різними кольорами.

Місто з цікавим козацьким минулим і яскравим сьогоденням. 

Свою назву місто отримало від форми кривого мису (рогу) на злитті річок Інгулець і Саксагань, де було засновано перше поселення. 

Зустріч Інгульця і Саксагані

(фото 1983 року) 

За відомою легендою, назва виникла від імені старого запорізького козака Івана Рога, прозваного «Кривим», що збудував собі зимівник у цьому мальовничому місці.

Віктор Бєлов

Першопоселенець

(п/о, 1975 рік)

У XVIII столітті Кривий Ріг став великим запорізьким поселенням у складі Інгульської паланки Запорізької Січі, з першої третини XIX століття – перетворено на військове поселення. У 1860 році Кривий Ріг набув статусу містечка у складі Херсонської губернії, а з 1919 року Кривий Ріг – це повітове місто у складі Катеринославської губернії.

Кленовий листопад

(1980-ті роки, фото Миколи Козленка)

Та починалося все саме в місці злиття Інгульця й Саксагані, де сьогодні розташовується красень-парк, дбайливо, із трепетною любов’ю, висаджений мешканцями міста впродовж багатьох десятиріч. Парк, улюблений з дитинства, з яким пов’язані найтепліші спогади: перше побачення, зізнання в коханні, випускна «зорька», драйвові дискотеки, весільна фотосесія… 

Анатолій Труфкін

Перлина Кривбасу

(п/о, акрил, 2021 рік)

Ліричний, романтичний, спортивний, святковий. Саме тому його з особливим натхненням змальовують художники, фіксують у кадрах фотомитці.

Руслан Пильнік

Акорди весни

(картон, олія, 2016 рік)

Сьогодні талановиті криворізькі живописці і графіки пропонують нам познайомитися з наймальовничішими куточками міського парку імені Федора Мершавцева, побачити його неповторну красу. «Білолиця і струнка» Човнова станція, граційна Арка, міст закоханих, рибальський куточок з плакучими вербами, плескіт води і зелень дерев – він у кожного різний.

Микола Рябоконь

Рибальський куточок

(п/о, 1990 рік)

Понад 40 робіт, написаних олійними, акриловими і акварельними фарбами, вугіллям, олівцем, пастеллю. Представлено твори 22 авторів: Анатолія Труфкіна, Олександра Козарецького, Миколи Рябоконя, Віктора Мішуровського, Руслана Пильніка, Дмитра Ситника, Сергія та Івана Агеєнків, Віталія Безносенка, Андрія Гончаренка, Віталія Македонського, молодих і обдарованих Богдана Шиптенка, Анастасії Ярошевич, Катерини Горшкової, Анастасії Чеботарьової, Анни Мороз. Доповненням стали пейзажі та портрети 1960-1980-х років Володимира Бєрліна, Віктора Бєлова, Григорія Шишка, Юрія Сича, ліногравюри Олександра Арсентьєва з фондової колекції музею, а також краєвиди Івана Авраменка, що прикрашають актовий зал криворізького обласного музичного коледжу.

Іван Авраменко

Міст у парку ім газети «Правда»

(п/о, 1987 рік)


матеріали підготувала Світлана Агеєнко 

 

Дізнатись більше...
Subscribe to this RSS feed
  1. --Популярне
  2. Теги
  3. Коментарі
Колос правди

Хіти:86

Юрію Бондаренку 70 років

Хіти:125

Відродження самчиківки

Хіти:85

Шлях до майстерності

Хіти:41

Служителі Мельпомени

Хіти:52

Тернівські таланти

Хіти:99

Увійти or Створити акаунт