Вечір пам'яті Григорія Синиці

  • Розміщено у категорії Заходи

11 жовтня 2017 р. у приміщенні КЗШ № 7 (Металургійний район) пройшов вечір пам’яті заслуженого художника України Григорія Синиці. У 21-у річницю з дня смерті лауреата Національної премії ім. Т.Г.Шевченка зібралися школярі, студенти факультету мистецтв КДПУ, учні видатного майстра – Володимир Коган, Анатолій Вінівітін, Павло Лисняк, криворізькі художники: Микола Рябоконь, Василь Пилка, Олександр Козарецький, Федір Росомаха, Анастасія Ярошевич, Олександр Юрченко, представники ЗМІ. Невипадково місцем проведення заходу було обрано кабінет музики сьомої школи, адже саме тут розміщено одну з останніх робіт Григорія Івановича – колоритне мозаїчне настінне панно, на якому зображено динамічний український танок, виконане у змішаній техніці (кераміка, скло, дерево, абрикосові кісточки, фарба).

 Марія Нікитенко (науковий співробітник музею, організатор виставки): «У 1993 році було відкрито ПП «Флоромозаїка» у Кривому Розі (директор Стас-Стасенко), працівники якого – учні Григорія Синиці (Анатолій Вінівітін, Микола Лисковченко, Олена Якименко) за кошти міського бюджету почали створювати за ескізами Вчителя монументальний шедевр, що зображує танцюючих чотирьох дівчат навколо парубка-скрипаля. До початку нового навчального року (в період літних канікул) планувалося закінчити мозаїчне панно, але за відсутністю фінансування працівники були звільнені, робота не завершена. У 1995 році роботу продовжив іншій учень – Володимир Коган, але Григорій Синиця захворів, й відтоді панно залишилося у незакінченому вигляді. В цьому році Володимир Коган вирішив завершити роботу, використовуючи різнокольорову фарбу».

З життєпису митця

Григорій Синиця прожив 88 років, його життя було сповнено й творчими успіхами й звинувачуваннями у формалізмі та націоналізмі. Обрав свій шлях в мистецтві, він залишився вірним традиціям школи Михайла Бойчука, створив нову техніку «флоромозаїка», написав фундаментальну теоретичну і естетично-філософську працю «Колорит в образотворчому мистецтві». У Кривому Розі Синиця отримав визнання: у березні 1992 року за відродження української колористичної школи монументального живопису і твори останніх років циклу «Україна, життя моє» його було вшановано Державною премією України імені Т. Шевченка. Цікавий прецедент відбувся тоді, коли Синицю прийняли до Спілки художників навіть без власної заяви митця. В 1996 році Григорій Іванович був удостоєний звання заслуженого художника України.


Висловлюємо щиру подяку адміністрації та педагогічному колективу КЗШ № 7 за сприяння й всебічну підтримку в організації і проведенні заходу, а також за вагомий внесок у справу збереження твору заслуженого художника України Григорія Івановича Синиці. 

Дізнатись більше...
Subscribe to this RSS feed
  1. --Популярне
  2. Теги
  3. Коментарі
Відроджені традиції

Хіти:86

Мистецтво традиції

Хіти:97

Визволення України, закарбоване в металі

Хіти:33

Дивовижний світ митця

Хіти:146

Світ натхнення

Хіти:90

Батьківська хата, рідний поріг

Хіти:23

Увійти or Створити акаунт