Народження Степової Каліфорнії

15 травня 1881 р. відбулась подія, яка визначила подальшу долю Кривого Рогу, а значить, і нашу з вами. Рівно 140 років тому імператор Олександр ІІ підписав указ про допуск до діяльності в Росії французького акціонерного товариства Криворізьких залізних руд. Ініціатором його створення був наш земляк О.М. Поль.

Перший відкритий рудник отримав назву «Саксаганський» – від однойменної річки. Директором-розпорядником став відомий геолог Станіслав Конткевич, якого у 1887 р. змінив Мартин Шимановський.

Панорама Саксаганського рудника

До відкриття руху по Катерининській залізниці (18 травня 1884 р.), видобута руда складувалась.

Наступним товариством, яке зайнялось видобутком, стало Новоросійське Д. Х’юза та ПРМТ, які почали діяльність з 1885 року. Наприкінці вказаного року  у Кривому Розі видобули майже 3 млн пудів руди, що склало 43,9 % видобутку на Півдні Росії – тобто, ми вийшли на лідируюче положення.

Спочатку руду видобували з невеликої глибини, і було достатньо тачок і возів. Механізацію розпочали з 1887 року, коли на руднику «Саксаганський» було пущено перший паровий підйомник потужністю 50 кінських сил. Того ж року парова лебідка змонтована на Білокрисівському руднику Новоросійського товариства. В 1890 р. діяло 4 парових підйомника, в 1900 – 51, найбільше їх було в 1911 р. – 78, далі їх число починає знижуватись. Вже у 1900 р. за кількістю підйомників за потужністю Кривий Ріг випередив Урал у 20 разів. Попередниками парових були кінні барабанні вороти, які використовували на малопотужних рудниках.

Один з перших рудничних паровозів на Криворіжжі

Перший паровоз для потреб рудника купив в 1897 р. С. М. Колачевський, другий – через два роки. У 1914 р. вже було 15 власних паровозів і 61 км під’їзних колій.

З 1896 р. почали використовувати парові екскаватори для навантаження руди, а з 1895 – алмазне буріння. В 1900 р. Кривбас за обсягом видобутку вийшов на перше місце в Росії і перебував там до 1917 року.

Криза 1901-1902 рр. підштовхнула багатьох підприємців шукати більш дешевих енергоносіїв. Ним виявилась електрика. Перший підйомник (Р=45 к. с.) був змонтований на Ушаковському руднику у 1901 року. З 1902 р. на руднику БКД (Карнаватка) почала діяти електрична відкотка на поверхні, з 1903 року впроваджено електричні насоси, освітлення кар’єрів, естакад і житлових будинків. Якщо в 1917 р. у нас було вже 70 електропідйомників, то на Донбасі тільки два.

Будівля електростанції на руднику Колачевського

У 1914 р. на Шмаковському руднику вперше для приймання і завантаження руди у залізничні вагони збудували спеціальні бункери.

Перші перфоратори застосували в 1909 р. на Олександрівському (ім. Рози Люксембург) руднику. На початку 1917 р. в басейні їх нараховувалось тільки 250.

Рекордсменом у видобутку по глибині до 1918 р. став рудник «Дубова Балка», який з 1907 р. перейшов на підземний видобуток і досяг глибини 300 метрів. А перші шахти почали експлуатуватися з 1898 року. 

Створення достатньо потужної силової та ремонтної бази дало можливість порівняно швидко відновити Кривбас у 1920-х роках.

 

Найбільша шахта Криворізького залізорудного району «Солакруп» 

Перші три рудника розпочали частковий видобуток у листопаді 1921 року, а з 1 січня 1922 року пущено рудник ім. Артема. У 1925 р. діяло 7 рудників, у 1926 р. – 11, у 1927 р. – 17. В 1927 р. було видобуто 55 % від 1913 року, а в 1929 р. – 100 %.

Металургійна галузь започаткована у 1892 року з пуском 9 вересня Гданцівського чавуноливарного заводу, а з червня 1931 р. розпочато спорудження металургійного заводу з чотирьох ДП першої черги. Згодом, у 1950-х роках він став одним з найбільших в СРСР.

Третій етап розвитку Кривбасу розпочався з 1931-го і тривав до 1941 року. За цей час здійснено технічну реконструкцію галузі. Було пущено ряд шахт потужністю 0,3-1,7 млн тонн на рік. Завод «Комуніст» освоїв виробництво скреперних лебідок, більш продуктивних екскаваторів, навантажувальних машин та інших потужних механізмів. У 1933 р. пущено найбільшу в СРСР і повністю механізовану шахту ім. Орджонікідзе потужністю 1,7 млн тонн. У травні 1940 року введено в дію найбільшу в світі шахту «Гігант-Скіпова» продуктивністю 5,4 млн тонн.

Шахта «Гігант» (1940 рік)

Під час Другої Світової війни було зруйновано 54 ствола шахт, заводи, КРЕС і ряд допоміжних підприємств – всього на суму 351,6 млн рублів.

Після визволення гірничорудний сектор став пріоритетним для Радянського Союзу. Відновлення йшло швидкими темпами. Вже на кінець 1950 року басейн по головних показниках вийшов на довоєнний рівень.

Перший агломерат Південного ГЗК в гарячому стані (друга половина 1950-х рр.)

У 1955 р. став до ладу перший Південний ГЗК з переробки залізистих кварцитів. Протягом наступних 10 років було збудовано ще 4 ГЗК, які стали найбільшими в СРСР. В 1971 р. працювали 23, а у 1988 р. – 17 шахт. Найбільший щорічний видобуток у 126 млн тонн досягнуто у 1978 році. 

Кар'єр Південного ГЗК (1990 рік)

У період незалежності України стратегічним напрямком стало збільшення виробництва залізних руд за рахунок збагачення оксидів, залізистих кварцитів   і збільшення видобутку магнетитів підземним способом.


Матеріали підготував Олександр Мельник

 

 

 

Дізнатись більше...
Subscribe to this RSS feed
  1. --Популярне
  2. Теги
  3. Коментарі
Анатолій Сторожук: невгамовний герой

Хіти:112

Новий рік іде і свята несе

Хіти:132

Менеджер музичної освіти

Хіти:153

На крилах Мрії, Надії та Миру!!!

Хіти:143

Життєпис Майдану: криворізький погляд

Хіти:155

Пінхас Хадак. 160 років (1863-1940)

Хіти:142

Увійти or Створити акаунт